УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ СУБ’ЄКТІВ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
Стаття присвячена дослідженню процесу управління знань як основа формування змісту навчання компетенцій суб’єктів цифрової економіки в умовах цифровізації закладів освіти. Так, цифровізація освіти виступає ключовим викликом і водночас ресурсом трансформації системи вищої освіти України в умовах стрімких змін глобального технологічного середовища. Від університетів сьогодні вимагається не лише адаптація до нових цифрових реалій, а й здатність формувати у студентів такі компетентності, які дозволяють успішно функціонувати в умовах цифрової економіки, що швидко змінюється. Зміст освітніх програм потребує постійного оновлення відповідно до потреб ринку, технологічних трендів і логіки розвитку знаннєвих систем. У цьому контексті одним із найбільш перспективних підходів виступає управління знаннями, яке забезпечує безперервну трансформацію практичного досвіду, аналітичної інформації та новітніх розробок у структурований, динамічний освітній контент. Метою цієї статті є обґрунтування управління знаннями як стратегічного підходу до формування змісту навчання цифрових компетентностей суб’єктів цифрової економіки в умовах цифровізації закладів вищої освіти. У статті розглядається система управління знаннями як інструмент інтеграції інноваційного досвіду, результатів наукових досліджень, освітньої аналітики та методичних розробок у навчальний процес. Здійснено аналіз взаємозв’язку між практичними завданнями цифрової економіки та навчальними цілями освітніх програм, запропоновано модель взаємодії між системами управління знаннями і системами електронного навчання як інноваційних платформ цифрового університету, що дозволяє забезпечити узгодженість між реальними викликами ринку і змістом вищої освіти. Показано, що використання систем управління знаннями забезпечує відповідність освітнього контенту реальним викликам ринку праці, сприяє посиленню внутрішньої комунікації у закладі освіти, розбудові інформаційної інфраструктури та підвищенню якості підготовки конкурентоспроможних фахівців. Отримані результати можуть стати основою для вдосконалення стратегій цифрової трансформації освітніх програм, створення системної бази знань та формування сталої цифрової культури в закладах вищої освіти.
