ПЕРСОНАЛІЗОВАНИЙ ДОСТУП ДО ОСВІТНІХ І АДМІНІСТРАТИВНИХ СЕРВІСІВ УНІВЕРСИТЕТУ НА ОСНОВІ ЦИФРОВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТА У СИСТЕМІ EUNI
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
Стаття присвячена дослідженню персоналізованого доступу до освітніх і адміністративних сервісів університету на основі цифрової ідентичності студента в умовах цифрової трансформації вищої освіти. Актуальність теми зумовлена зростанням ролі цифрових платформ у забезпеченні якості організації освітнього процесу, підвищенні прозорості університетських процедур і підтримці індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти. У сучасних закладах вищої освіти все ще зберігається проблема фрагментарності цифрових сервісів, що ускладнює навігацію в освітньому середовищі та знижує ефективність використання цифрових інструментів студентами.У статті обґрунтовано, що цифрова ідентичність студента виступає основою інтеграції навчальних, комунікаційних і сервісних компонентів у межах єдиного цифрового простору університету. Показано, що персоналі-зований доступ не зводиться до процедури авторизації, а формується як контекст взаємодії, який визначає релевантність сервісів, зміст доступної інформації та межі використанняосвітніх і адміністративних функцій відповідно до ролі та академічних параметрів студента. Проаналізовано роль цифрового кабінету, інтегрованого розкладу занять, навчальних результатів, консультаційного чат-асистента та сервісних модулів у підви-щенні організованості навчальної діяльності й зниженні організаційних бар’єрів участі в освітньому процесі.Емпірична частина дослідження базується на результатах пілотного впровадження системи EUniу приватному закладі вищої освіти «Євро-пейський університет» у вересні–жовтні 2025 року. Отримані дані засвідчили позитивну динаміку показників навчальної активності та академічної результативності студентів, зокрема зростання середнього підсумкового бала, регулярності відвідування занять, своєчасності подання навчальних завдань і активності самоконтролю результатів. Узагальнено, що впровадження персоналізованого цифрового середовища сприяє підви-щенню ефективності організації освітнього процесу та відповідає логіці сервісно орієнтованої моделі університету. Практична цінність статті полягає в можливості використання отриманих результатів для проєкту-вання та вдосконалення цифрових платформ у закладах вищої освіти.
