Розділ ІІ. Моделювання ризиків цифрової трансформації в системі стратегічного управління екосистемами закладів вищої освіти
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
У публікації розглянуто актуальну проблему цифрової трансформації екосистем закладів вищої освіти, що зумовлена необхідністю адаптації освітніх установ до викликів цифрової епохи та потреб суспільного розвитку. Актуальність дослідження визначається зростанням ролі цифрових рішень у забезпеченні сталого функціонування та конкурентоспроможності університетів. Метою дослідження є виявлення, класифікація та моделювання основних ризиків, які супроводжують цифрову трансформацію університетських екосистем у контексті стратегічного управління. У роботі обґрунтовано необхідність розроблення комплексного підходу до аналізу ризиків, що виникають як у внутрішньому, так і в зовнішньому середовищі закладів вищої освіти. У дослідженні застосовано структурно-функціональний і системний підходи до аналізу цифрової екосистеми університету. Здійснено класифікацію цифрових рішень, що впроваджуються в діяльність ЗВО, та систематизовано ризики цифрової трансформації за характеристиками середовища їх виникнення. Проведено аналітичне порівняння отриманих результатів із досвідом провідних зарубіжних університетів (Швейцарії та США), що дало змогу обґрунтувати універсальність виявлених ризиків. Розроблено практичні рекомендації щодо управління ризиками в умовах стратегічної цифровізації. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що несистемна цифрова трансформація може породжувати ризики, здатні дестабілізувати ключові функції університетської екосистеми. Наукова новизна полягає в поєднанні теоретичної моделі управління ризиками з практичними інструментами оцінювання цифрових загроз. У процесі дослідження використано методи порівняльного аналізу, контент-аналізу наукових джерел, узагальнення, структурного моделювання, логічної інтерпретації та експертного підходу до формування переліку критичних ризиків. Побудовано типологію ризиків цифрової трансформації, виокремлено сім основних груп ризиків і систематизовано приклади їх прояву в освітньому середовищі. Встановлено, що найбільшу загрозу становлять матеріально-технічні, кадрові, інформаційні, організаційні та управлінські ризики. Узагальнено зарубіжний досвід ідентифікації цифрових ризиків та оцінено потенційні наслідки їх ігнорування. Запропоновано структуровану таблицю цифрових ризиків і практичні рекомендації щодо їх мінімізації. Теоретичне значення дослідження полягає в розвитку концепції цифрових екосистем закладів вищої освіти як об’єкта стратегічного управління ризиками. Практичне значення визначається можливістю використання результатів для розроблення стратегій цифрової трансформації та вдосконалення управлінських рішень у сфері вищої освіти. Оригінальність дослідження проявляється в комплексному підході до моделювання ризиків цифрової трансформації університетських екосистем. Основні висновки спрямовані на інтеграцію цифрових інструментів у систему стратегічного управління з метою досягнення сталого розвитку освіти. Перспективи подальших досліджень передбачають розширення емпіричної бази, проведення поглиблених кейс-аналізів і вивчення ефективності впроваджених механізмів управління ризиками.
