Сучасні моделі організації освітнього процесу в умовах цифрової трансформації університетів
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
У статті здійснено систематизацію, узагальнення та наукове обґрунтування сучасних моделей організації освітнього процесу в університетах, що перебувають у фазі активної цифрової трансформації. Розглянуто основні форми реалізації електронного та дистанційного навчання – онлайн, з вебпідтримкою та змішане (гібридне), які виступають не лише технологічними інноваціями, а й структурними етапами становлення цифрового університету. Показано, що цифровізація освітнього процесу змінює саму логіку педагогічної взаємодії, трансофрмуючи її у формат динамічного цифрового середовища, у якому інтегруються навчальні, дослідницькі й управлінські процеси. Обґрунтовано, що поєднання традиційних (офлайн) і цифрових (онлайн) форматів створює нову якість навчання, де освітній простір набуває ознак гнучкості, адаптивності та персоналізації. У дослідженні зауважено, що електронне навчання поступово переростає межі допоміжного інструменту і стає провідним елементом архітектури цифрового університету. Гібридна модель навчання визначається як перехідна форма між традиційною та повністю цифровою освітою, яка забезпечує безперервність навчання, гнучкість часових і просторових меж, а також можливість реалізації індивідуальних освітніх траєкторій. Визначено, що ефективність таких моделей залежить від рівня розвитку електронного освітнього середовища університету, цифрової компетентності педагогічних працівників, використання інструментів аналітики навчальних даних і систем моніторингу результатів. Доведено, що цифровий університет є новою інституційною формою організації освіти, у якій технологічна інфраструктура, педагогічна методологія та управлінська культура формують єдину екосистему. Запровадження цифрових і гібридних моделей навчання потребує не лише технічного забезпечення, а й глибоких психолого-педагогічних трансформацій, що сприяють розвитку критичного мислення, саморегуляції та відповідальності студентів за результати навчання. Цифровий університет розглядається як соціотехнологічна модель нового покоління, здатна забезпечити стійку конкурентоспроможність вищої освіти, інтеграцію у світовий освітній простір і підготовку фахівців, адаптованих до викликів цифрової економіки та суспільства знань.
