ЦИФРОВИЙ КАПІТАЛ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ДРАЙВЕР СТІЙКОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
У статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування цифрового капіталу університету як стратегічного драйвера його стійкої конкурентоспроможності в умовах цифрової економіки. Зазначено, що в епоху глобальної цифрової трансформації університети виступають не лише освітніми інституціями, а й активними суб’єктами інноваційного розвитку, які поєднують науковий, технологічний та підприємницький потенціал. Визначено, що цифрова трансформація університетів не обмежується впровадженням технологій, а є комплексною інноваційною еволюцією, що змінює управлінські, комунікаційні й освітні моделі діяльності. Здійснено узагальнення підходів до інтерпретації понять «цифрова трансформація», «інноваційна екосистема університету» та «цифровий капітал», підкреслено їх взаємозв’язок у процесі модернізації системи вищої освіти. Доведено, що університет як елемент інноваційної екосистеми виступає джерелом знань, інтелектуальних ресурсів і технологій, забезпечуючи їхній трансфер у реальний сектор економіки. Розкрито роль цифрових інструментів – систем LMS, LCMS, технологій штучного інтелекту, імерсивного навчання (VR/AR), чат-ботів і платформних рішень – у створенні інтегрованого цифрового освітнього середовища. Обґрунтовано доцільність формування цифрового освітнього контуру як базової складової цифрової екосистеми університету, що забезпечує консолідацію освітніх, наукових і бізнесових суб’єктів на основі хмарних технологій та API-інтеграцій. Показано, що створення такого контуру сприяє адаптації освітніх програм до вимог ринку праці, прискоренню трансферу знань і технологій, розвитку безперервного навчання (Lifelong Learning) та формуванню гнучкої системи комунікацій. Встановлено, що цифровий капітал університету формується через ефективну взаємодію людських, інформаційних, інтелектуальних і технологічних ресурсів, стаючи інтегральним показником його конкурентоспроможності. У результаті зроблено висновок, що цифровий капітал виконує функції не лише інфраструктурного ресурсу, а й стратегічного чинника стійкого розвитку, забезпечуючи університетам можливість інтеграції у глобальний цифровий освітній простір і підвищення їхнього впливу на соціально-економічну динаміку країни.
