ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз цифровізації як ключового чинника трансформації соціально-економічних відносин та формування нової інституційної моделі університету. Обґрунтовано, що цифровізація не зводиться до автоматизації окремих процесів, а виступає системним соціально-технологічним феноменом, який впливає на виробництво, структуру ринку праці, форми зайнятості, а також на сферу освіти та науки. Визначено, що університет у цифрову епоху набуває ознак цифрового університету, який поєднує функції освітнього, наукового та організаційного центру з платформними механізмами управління знаннями, даними та інноваціями. Показано, що поширення цифрових технологій, зростання ролі штучного інтелекту, аналітики великих даних, віртуальних платформ і дистанційних форматів праці зумовлюють появу нових моделей функціонування освітніх інституцій. У центрі дослідження — цифровий університет як інституційна форма, що поєднує класичні ресурси (людський, організаційний, фінансовий та інфраструктурний) із цифровими активами, формуючи багаторівневу екосистему стійкості та конкурентоспроможності. Доведено, що цифровізація змінює зміст і структуру праці, підсилює роль інтелектуальних та креативних компетентностей, відкриває нові можливості для персоналізації освіти й розвитку цифрових навичок. Розкрито, що університет у цифровому середовищі виконує функції інтеграції знань і технологій, аналітики освітніх даних та створення умов для безперервного навчання. Визначено, що ефективність цифрової трансформації має багатовимірний характер: поряд з економічними критеріями дедалі більшого значення набувають соціальні, культурні та екологічні показники. Підкреслено, що цифровий університет виступає не лише освітнім і науковим осередком, а й ключовим актором соціально-економічних змін, здатним забезпечувати стабільність освітнього процесу, розвиток партнерських екосистем і інтеграцію у глобальні мережі знань. Практична значущість результатів полягає у можливості використання їх для вдосконалення стратегій цифрової трансформації університетів, формування сучасних управлінських моделей та розробки інноваційних освітніх сервісів.